"Півтора оселедця"(1908), Олена Пчілка. Слухаємо українське!

https://youtu.be/GUT3zdMaw7w https://www.youtube.com/playlist?list=PL3ATU9qBNhbF8fiQHcYr6wOAVE4GDtqz1 Твори Олени Пчілки (Драгоманової, Косач) на моєму каналі. Читає Лілія Мироненко. "Віддаючи перевагу просвітницькій роботі серед народу, Олена Пчілка у своєму творчому доробку чимало місця відводила темі учительства. Вона активно цікавилася шкільною наукою, на сторінках своїх творів розповідала про народних учителів, які, не шкодуючи ні часу, ні власного здоров’я, несли освіту народові. Ці особистості імпонували письменниці, відповідали її ідеалу народного педагога. При цьому, з одного боку, в неї викликає захоплення їхня відданість своїй справі, а з іншого - вона всіляко відмежовується від догматичної, казенної шкільної системи, яка обмежує розумовий та моральний розвиток дитини". Новаківська Л.В. Свій письменницький псевдонім Олена Пчілка «позичила» від трудівниць-бджілок. Олена Пчілка(Косач-Драгоманова,1819-1930) – письменниця, видавець, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук (з 1925 р.), мати Лесі Українки та сестра громадського діяча Михайла Драгоманова. "Народилася у сім’ї, де панував дух захоплення українськими традиціями та фольклором. Її батько Петро мав творчі здібності – писав вірші, невеликі оповідання, а також, як і син Михайло, записував зразки усної народної творчості. Маючи у родинному колі здібних педагогів, Ольга здобула початкову освіту вдома. У 1861-1866 рр. вона навчалася у Київському зразковому пансіоні шляхетних дівчат, паралельно відвідуючи курси вільних слухачів на історично-філологічному факультеті Київського університету. За сприяння брата, Михайла Драгоманова, Ольга познайомилася з активними діячами київської «Громади» (М. Лисенком, М. Старицьким, П. Житецьким та ін.), стала свідомою українкою, розпочала дослідницьку роботу. У цей час з’являються її перші записи фольклору, народних звичаїв та обрядів, розпочинається збір зразків народних вишивок. У 1868 р. Ольга Драгоманова вийшла заміж за П. Косача, і переїхала на Волинь, де почергово мешкала у Звягелі, Луцьку та Колодяжному. Тут вона збирала легенди і розповіді про татарські набіги, що були надруковані у збірниках за редакціями М. Драгоманова, М. Лисенка, П.Житецького, Б. Грінченка, К. Квітки. Олена Пчілка належала до прихильників вивчення локальних явищ народної культури, маючи переконання, що осягнути фольклорну традицію будь-якої місцевості можна лише тоді, коли цілісно записаний репертуар кожного співака чи оповідача. Таку позицію дослідниця активно відстоювала, аналізуючи українські колядки на Волині (у своєму збірнику «Українські коляди» (1903 р.)... Повністю не прийнявши радянської влади та комуністичної ідеології, Олена Пчілка чинила їй активний громадянський опір, за що у 1920 р. була заарештована. Після звільнення вона переїхала до Могилева-Подільського, а з 1924 р. повернулася у Київ. Тут дослідниця працювала в історично-філологічному відділі Всеукраїнської Академії Наук, була включена до складу кілької наукових комісій – літературно-історичної, етнографічної, громадських течій і заходознавства... Ольга Петрівна Косач була видатною жінкою, представницею інтелігентного роду Драгоманових, що, як мати і педагог, виховала класика української літератури Лесю Українку, а також, як збирач фольклору та етнограф, зробила вагомий внесок у розвиток вітчизняної народознавчої науки". Л. Іваннікова.