Твори Івана Франка на моєму каналі.
Читає Лілія Мироненко.
https://www.youtube.com/playlist?list=PL3ATU9qBNhbEi8VgrB_4Mhx4nMn10Se2F
Головного героя твору гімназиста Опанаса Моримуху прозвали друзі "Батьківщиною, — не на честь популярної ґазети "Батькôвщини"‘ яка тодї ще не виходила, а з иншої причини. Він мав звичай, коли говорив про свойого батька (заможного селянина із Колодруб, невеличкого надднїстрянського села) називати його "батьківщиною..." Цією назвою "він обіймав не так своїх родичів та свояків, як радше щось неособове, хоч не можна сказати щоб абстрактне", тобто свої рідні місця, кожну деревину, хатину, потічок і т.і.. Він "горяче любив свій рідний куток". Якось Опанас зайшов у каварню Суберльової, де побачив "брунетку з роскішним волосєм, з чорними, блискучими очима, лице — кров з молоком. Зуби чудові. На устах усміх такий, що аж за серце хапав". Її звали Киценькою. Чим закінчиться ця зустріч, і що станеться з батьківщиною юнака ви дізнаєтесь, коли прослухаєте це оповідання.
Прослідковується паралель з новелою "Сойчине крило". Хто ще не чув - послухайте.
https://youtu.be/qFooAXzvxlI
«Отсе оповідання, написане літніми місяцями р. 1904, в часі вакаційного побуту в гірських селах Мшанці Старосамбірського і Дидьові Турецького повіту при нагоді етнографічної екскурсії в Бойківщину, в якій супроводив д. Федора Вовка".