Введення Марії в храм Господній / Введення у храм Пресвятої Богородиці

Введення у храм Пресвятої Богородиці Святі Йоаким та Анна дожили до глибокої старості, будучи бездітними. На старість літ стало гірко Йоакимові, і не пішов він до дружини своєї, а пішов у пустелю, поставив там свій намет і постив сорок днів і сорок ночей, говорячи: Не ввійду ні на їжу, ні на пиття, аж поки не зійде до мене Господь. І буде мені їжею та питтям молитва. А дружина його Анна плакала і ридала гіркими сльозами, говорячи: Оплачу я вдовство своє, оплачу мою бездітність. І явився Ангел Господній перед нею, і сказав: Анно, Анно, Господь прислухався до молитви твоєї, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть у всьому світі. І сказала Анна: Живий Господь, Бог мій! Якщо я народжу дитину, віддам її в дарунок Господу моєму, і вона буде служити Йому все своє життя. Ангел також явився Йоакиму у пустелі і сповістив: Йоакиме, Йоакиме, Бог прислухався до молитви твоєї. Іди додому, бо жінка твоя Анна зачне у лоні своєму. За велике терпіння, непохитну віру і любов до Бога й один до одного, Господь виконав їхнє прохання. У святих Йоакима та Анни народилась донька, і назвали Її Марія. Коли сповнилося Дитині три роки, Йоаким сказав: Покличте непорочних дочок юдейських, і нехай вони візьмуть світильники, і стоятимуть із запаленими світильниками, щоб дитя не повернулося назад і щоб полюбила вона в серці своєму храм Господній. І зробили так дорогою до Господнього храму. І жрець прийняв Її і, поцілувавши, дав благословення, сказав: Господь звеличить ім’я Твоє в усіх родах, бо через Тебе явить Господь останніми днями, Ізраїлевим синам, Спасіння. І посадив Її на третій сходинці у жертовника, і зійшла на Неї благодать Господня, і Вона стрибала від радості, Її полюбив весь народ Ізраїля. І пішли батьки Її, дивуючись і підносячи хвалу Господу, що Дочка їх не повернулась назад. А Марія була в храмі Господньому, як голубка, і їжу приймала з руки Ангела. Марія являється нам у цей день як слугиня, цілковито віддана Своєму Господу у якій Бог явив Своє Спасіння. Розважлива у своєму смиренні, Марія усвідомлювала, що належить Богові; як Його творіння, що має підкоритися волі Божій. Життя Марії було тихе і скрите, яке неустанно єдналося з Богом. У Марії завжди спочивав Божий погляд, захоплений Її покорою, готовністю, красою Її серця, якого ніколи не торкався гріх.