Василь Барка "Жовтий князь" (Читає Лариса Хоролець)

Щодо теми голоду Барка думав 25 років. Записувати свої спогади і свідчення очевидців він розпочав в 1943 році, перебуваючи в таборі Ді-Пі (Displaced Persons) в Німеччині. Обробляти ці записи він почав уже в Нью-Йорку, в 1950 році, причому спочатку не був впевнений, чи це буде поема, чи п'єса, чи роман: все складалось «якось неорганізовано», спершу виникла «робоча модель» для сюжету (до речі, цей сюжет  — справжня історія долі однієї родини) … Потім почалися доповнення і скорочення, а далі  — найкропіткіша справа: обробка стилістична … Шістсот своїх рукописних сторінок "Жовтого князя" чотири рази переробляв ґрунтовно і переписував наново все  — від початку до кінця.[1] Назва твору є алюзією на біблійного вершника на жовтому коні з книги Об'явлення 6:8 (чалий = блідий жовтий): «І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.» (переклад Івана Огієнка).