Розвиток себе — це не Архітектура, а Археологія

Ти себе не будуєш, а розкопуєш, досліджуєш. Шукаєш себе справжнього під товстим шаром страхів та обмежень. Свою справжню красу неможливо побудувати — її можна лише віднайти в собі. В нас усіх є потреба розвиватися. Ставати кращими. І доволі часто це прагнення до кращого робить наше життя нестерпним, дуже напруженим. Я не можу заспокоїтися своєю недосконалістю. Поки я не стану "кимось", я не можу спокійно отримувати задоволення від того, ким я є. І це дуже важка позиція. Насправді, розвиток себе — це не архітектура, це археологія. Ми всі знаємо людей, які побудували собі ідеальне тіло: м’язи, пропорцію жиру до маси. Ідеальну кар’єру, успіх, а на банківському рахунку — красива сума. Але поруч із ними — не прикольно.Не прикольно. Наче все красиве й ідеальне, але не гріє. Немає справжньої краси — краси душі. Усе найголовніше в житті ми не можемо досягти.Ми можемо це лише пізнати, побачити, віднайти в собі. Ми не можемо збудувати свій талант. Можемо лише пізнати його і далі вже розвивати майстерність. Але спочатку його треба віднайти — і зовні його точно немає. Наша здатність відчувати,уміння бачити красу, любити — усе це неможливо створити. Усе це можна лише пізнати в собі.Доторкнутися. Це все вже там є. ------------------------ Підписуйтесь на мене в соцмережах: Insta https://www.instagram.com/pashavrzheshch/ ТГ канал https://t.me/vrzheshch